Дії захисника при затриманні: алгоритм перших годин

Коротко

• Відлік ведеться від фактичного затримання за ст. 209 КПК України, а не від часу, вказаного в протоколі.
• Конфіденційне побачення із захисником має бути надане до першого допиту, і це не предмет домовленості зі слідчим.
• Підстави затримання без ухвали вичерпно визначені ст. 208 КПК. Якщо жодна з них не підтверджується, затримання незаконне.
• 72 години це граничний строк, але доставити до суду мають не пізніше 60 годин, а вручити письмове повідомлення про підозру не пізніше 24 годин.
• Половина результату в цих справах створюється зауваженнями до протоколу, внесеними в день його складення.

Нижче алгоритм, за яким працюють адвокати нашого об'єднання. Він викладений професійною мовою, бо адресований і колегам, і тим клієнтам, які хочуть розуміти, що саме має робити захисник.

Крок 1. Встановити фактичний момент затримання

За ст. 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному нею. Протокол тут ні до чого: він лише фіксує те, що вже сталося.

На практиці розрив між фактичним затриманням і часом у протоколі становить від двох до десяти годин. Саме в цьому проміжку зазвичай відбираються пояснення без захисника, проводяться «бесіди» і підписуються документи.

Що робить захисник:

• з'ясовує в підзахисного, о котрій годині він утратив можливість вільно піти, і де це сталося;
• фіксує орієнтири: чи були наручники, чи супроводжували до автомобіля, чи повертали документи, чи дозволяли вийти;
• встановлює, які особи були присутні і чи є свідки;
• перевіряє камери поблизу і невідкладно заявляє клопотання про витребування записів, поки вони не перезаписані;
• порівнює отриманий час із часом у протоколі й вносить розбіжність у зауваження.

Це найважливіший крок усього алгоритму. Від фактичного моменту рахуються всі подальші строки, і саме він визначає, чи були дотримані 24, 60 і 72 години.

Крок 2. Перевірити підстави затримання

Затримання без ухвали слідчого судді можливе лише з підстав, передбачених ст. 208 КПК України. Перевіряється, чи справді має місце одна з них:

• особу застигнуто під час вчинення кримінального правопорушення або замаху на нього;
• безпосередньо після вчинення очевидець або потерпілий вказали на цю особу;
• на тілі, одязі, у житлі чи на робочому місці особи виявлено явні сліди правопорушення.

Окремо перевіряється, чи не прикривало затримання інших процедур: доставлення «для бесіди», виклик як свідка з подальшою зміною статусу, адміністративне затримання, після якого людина так і не вийшла. Кожен із цих варіантів має власні наслідки.

Якщо жодна з підстав ст. 208 КПК не підтверджується матеріалами, це не дрібниця, а самостійна підстава для звільнення і для визнання здобутих доказів недопустимими.

Крок 3. Отримати побачення наодинці до допиту

Захисник підтверджує повноваження ордером у порядку ст. 50 КПК України і вимагає конфіденційного побачення до першого допиту. Це право підозрюваного, а не поступка слідчого, і воно прямо передбачене ст. 42 КПК.

Практично: побачення має відбутися без обмеження в часі, без присутності третіх осіб і без умов на кшталт «спочатку підпишемо протокол». Відмова або створення перешкод фіксуються письмово того ж дня.

Що обов'язково з'ясовується на побаченні: фактичний час затримання, що вже сказано і підписано, чи застосовувалася сила, стан здоров'я і потреба в ліках, чи повідомлено родичів, які речі вилучені.

Крок 4. Перевірити виконання обов'язку повідомити

За ст. 213 КПК України уповноважена службова особа зобов'язана негайно повідомити про затримання центр з надання безоплатної правничої допомоги, а також надати затриманому можливість негайно повідомити про своє затримання близьких родичів або інших осіб.

Це перевіряється фактично, а не за словами: чи є відмітка в журналі, о котрій годині надійшло повідомлення до центру, чи надавався телефон, чи внесено про це запис у протокол. Незабезпечення цього права фіксується в зауваженнях.

Крок 5. Зафіксувати стан здоров'я

Якщо є тілесні ушкодження, скарги на біль, сліди наручників, це фіксується негайно і кількома способами одночасно: описом у зауваженнях до протоколу, вимогою медичного огляду, фотофіксацією за можливості, зверненням до слідчого судді.

Ст. 206 КПК України покладає на слідчого суддю обов'язок вжити заходів, якщо є відомості про застосування насильства під час затримання чи тримання. Це окремий і робочий механізм, який не потребує чекати запобіжного заходу.

Затримка у фіксації працює проти підзахисного: через кілька днів ушкодження зникають, а версія про їх походження стає неперевірною.

Крок 6. Працювати з протоколом затримання

Протокол затримання це основний документ, який житиме в справі роками. Що перевіряється в ньому:

• дата, точний час і місце фактичного затримання;
• підстава з посиланням на конкретний пункт ст. 208 КПК, а не загальне формулювання;
• правова кваліфікація діяння, у вчиненні якого особа підозрюється;
• перелік прав, які роз'яснені, і відмітка про їх роз'яснення;
• перелік вилучених речей із індивідуальними ознаками, а не «телефон» і «документи»;
• час складення протоколу окремо від часу затримання.

Зауваження вносяться письмово, власноруч, у самому протоколі, а не «потім окремим документом». Формулювання мають бути конкретними: не «з протоколом не згоден», а «фактично затриманий о такій-то годині біля такої-то адреси, що не відповідає вказаному часу».

Крок 7. Визначитися з показаннями

Рішення про давання показань ухвалюється після ознайомлення з підставами затримання, а не в перші хвилини. До цього моменту працює ст. 63 Конституції України: особа не несе відповідальності за відмову давати пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів.

Практичне спостереження: у більшості справ пояснення, дані в перші години, згодом стають доказом суб'єктивної сторони, тобто мотиву й умислу. Фактичні обставини слідство встановить і без них, а мотив найчастіше бере саме з пояснень.

Відмова від показань на цьому етапі не є визнанням і не погіршує становище. Показання завжди можна дати пізніше, коли захист бачить матеріали. Забрати сказане назад неможливо.

Крок 8. Готуватися до суду, не чекаючи виклику

Не пізніше 60 годин з моменту затримання особа має бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про запобіжний захід. Це означає, що часу на підготовку майже немає, і збирати документи треба паралельно з рештою дій.

Що збирається одразу: підтвердження місця проживання, довідка з місця роботи або навчання, склад сім'ї та відомості про утриманців, медичні документи, характеристики, документи про відсутність судимості, відомості про майновий стан для аргументації розміру застави, згода поручителів.

Далі працює окремий алгоритм, описаний у матеріалі дії захисника при обранні та зміні запобіжного заходу.

Крок 9. Контролювати строк вручення підозри

Затриманому має бути вручено письмове повідомлення про підозру не пізніше 24 годин з моменту затримання. Якщо цього не зроблено, особа підлягає негайному звільненню.

Строк рахується від фактичного затримання, тому крок 1 має пряме практичне значення і тут: різниця у три години може перетворити дотриманий строк на порушений.

Особистий обшук і вилучені речі

Затримання майже завжди супроводжується особистим обшуком і вилученням речей, і саме цей момент найчастіше оформлюють недбало.

Перевіряється: чи було запропоновано добровільно видати предмети до початку обшуку, чи брали участь поняті і чи не є вони особами, залежними від органу, чи опечатано вилучене на місці в присутності підзахисного, чи описано кожну річ із індивідуальними ознаками.

Окрема тема це телефон. Вилучення пристрою і доступ до його вмісту це різні дії з різними підставами. Пропозиції «розблокувати, щоб швидше відпустили» не мають процесуального значення, а наслідки мають. Рішення про надання паролів ухвалюється тільки після консультації із захисником.

Усі розбіжності між тим, що фактично вилучили, і тим, що записали, вносяться в зауваження того ж дня. Через тиждень довести, що телефон був у чохлі, а в описі чохла немає, буде нічим.

Що робити родичам у перші години

Найчастіше адвоката викликає не сама затримана особа, а родичі, і від їхніх дій залежить швидкість входження захисника у справу.

• З'ясувати, до якого саме підрозділу доставлено людину, і зафіксувати час, коли про це стало відомо.
• Не намагатися «домовитися» на місці. Будь-які переговори про гроші створюють окремий склад злочину.
• Не передавати документи і речі без опису.
• Одразу зібрати пакет для засідання щодо запобіжного заходу: документи про місце проживання, роботу, склад сім'ї, медичні документи.
• Записати прізвища і посади осіб, з якими спілкувалися, а також номери транспортних засобів, якщо доставлення відбувалося з місця.

Чому ранній доступ до захисника має значення

Практика Європейського суду з прав людини послідовно виходить із того, що доступ до захисника має бути забезпечений з початкових стадій, і обмеження цього права може вплинути на справедливість провадження в цілому, навіть якщо подальший розгляд відбувався бездоганно.

Практичний висновок для захисту простий: факт відсутності адвоката під час перших дій фіксується і зберігається як аргумент. Він працює не лише на етапі затримання, а й пізніше, коли ставиться питання про допустимість доказів, здобутих у цей період.

Найчастіші порушення, які варто шукати

• Розбіжність між фактичним і протокольним часом затримання.
• Відібрання «пояснень» до складення протоколу і до появи захисника.
• Формальне роз'яснення прав під підпис без фактичного роз'яснення.
• Затримання під виглядом доставлення для складення адміністративного протоколу.
• Несвоєчасне або відсутнє повідомлення центру безоплатної правничої допомоги.
• Опис вилучених речей без індивідуальних ознак, що унеможливлює ідентифікацію.
• Особистий обшук без понятих або без пропозиції добровільно видати предмети.
• Відмова у побаченні наодинці до першого допиту.

Жодне з цих порушень не працює саме по собі. Кожне треба зафіксувати в день, коли воно сталося, і заявити у відповідній процесуальній формі.

Підсумок

Затримання це стадія, де захист має найменше часу і найбільше можливостей. Через кілька днів більшість із них уже недоступні: записи камер перезаписані, ушкодження зникли, пояснення підписані, час у протоколі усталився.

Тому єдина порада, яка справді працює для людини по той бік: вимагати захисника і нічого не підписувати до його приїзду. Все інше зробить адвокат.