Адвокат у справах про наркотики, ст. 307 і 309 ККУ

Ст. 307 і ст. 309: різниця в одному слові

Обидві статті описують ті самі дії з наркотичними засобами, психотропними речовинами або їх аналогами: виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання. Різниця одна: ст. 307 ККУ застосовується, коли ці дії вчинені з метою збуту, а ст. 309 ККУ коли без такої мети.

Ціна цієї різниці величезна. Санкція першої частини ст. 309 допускає покарання, не пов'язане з позбавленням волі, тоді як перша частина ст. 307 починається з реального строку. Тому в справах цієї категорії головна боротьба точиться не навколо факту виявлення речовини, а навколо мети збуту.

Мета збуту не презюмується. Її треба доводити, і доводиться вона сукупністю обставин: розфасуванням, наявністю вагів і пакувальних матеріалів, листуванням, закладками, показаннями покупців, попередніми контрольованими закупками. Сама лише вага, навіть велика, метою збуту не є.

Розмір речовини і звідки він береться

Невеликі, значні, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів визначаються не Кримінальним кодексом, а наказом Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000, яким затверджено відповідні таблиці. Саме за цим документом експерт робить висновок, до якої категорії належить вилучена кількість.

Що тут перевіряється:

• чи визначена маса речовини в чистому вигляді, якщо таблиця вимагає саме цього, а не загальна маса суміші;
• чи правильно застосована позиція таблиці до конкретної речовини;
• чи врахована вага упаковки;
• чи не об'єднані в одну масу речовини, вилучені в різних місцях і в різний час;
• чи є розбіжності між первинним зважуванням на місці і висновком експертизи.

Розбіжність у десятих долях грама тут не дрібниця: вона може перевести справу з однієї частини статті в іншу.

Як вилучали: найслабше місце обвинувачення

У більшості справ цієї категорії доказова база тримається на одному епізоді вилучення, і саме порядок його проведення дає найбільше підстав для оспорювання.

Перевіряється таке: на якій підставі особу зупинили і оглянули, чи був особистий обшук проведений у порядку, передбаченому КПК, чи брали участь поняті і чи не є вони особами, залежними від правоохоронного органу, чи було запропоновано добровільно видати заборонені предмети до початку обшуку, чи опечатано вилучене на місці в присутності особи, чи зафіксовано упаковку і її цілісність, чи збігається опис речовини в протоколі з тим, що надійшло на експертизу.

Ланцюг зберігання доказу це окрема тема. Між вилученням і експертизою речовина проходить кілька рук, і кожна передача має бути задокументована. Розрив у цьому ланцюгу або невідповідність упаковки ставить під сумнів увесь результат.

Контрольована закупка і провокація

Справи за ст. 307 часто будуються на контролі за вчиненням злочину у формі оперативної закупки. Тут діє та сама межа, що і в корупційних справах: фіксувати можна злочин, який особа вчинила б і без втручання, але не створювати його.

Ознаки провокації, на які звертає увагу захист: ініціатива походить від закупника, багаторазові звернення після відмови, наполягання і тиск, відсутність будь-якої оперативної інформації до першого контакту, повторні закупки в тієї самої особи без потреби, коли склад уже зафіксовано першою.

Окремо досліджуються постанова прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину, повнота розсекречених матеріалів і наявність повного запису без купюр. Невідкриття матеріалів негласних дій стороні захисту в порядку ст. 290 КПК є підставою вважати їх недопустимими.

Звільнення від відповідальності за ч. 4 ст. 309 ККУ

Закон передбачає окрему можливість: особа, яка добровільно звернулася до закладу охорони здоров'я і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою ст. 309 ККУ.

Це працююча норма, але вона вимагає точності: звернення має бути добровільним і підтвердженим документально, лікування реально розпочатим, а сама ситуація має відповідати саме першій частині статті. Рішення про такий шлях приймається разом із захисником на початку, а не тоді, коли справа вже в суді.

Запобіжний захід і позиція на слідстві

За ст. 307 прокурор зазвичай просить тримання під вартою, за ст. 309 частіше особисте зобов'язання або домашній арешт. Аргументи захисту стандартні за формою і завжди конкретні за змістом: місце проживання і роботи, відсутність судимості, утриманці, стан здоров'я, лікування, поручительство. Як будується цей етап, докладно описано на сторінці запобіжний захід і СІЗО.

Що стосується показань: у справах цієї категорії поспішні пояснення на місці про те, кому і для чого призначалася речовина, найчастіше і стають доказом мети збуту. До приїзду захисника працює ст. 63 Конституції. Порядок дій у перші години описаний на сторінці затримання: перші години.

Київ і область

Справи цієї категорії розслідують слідчі підрозділи ГУНП у м. Києві та в Київській області, розглядають районні суди Києва і міськрайонні суди області, апеляція йде до Київського апеляційного суду. Виїзд захисника на затримання, особистий обшук чи обшук житла в Києві та області ми забезпечуємо в день звернення, цілодобово.